Територія Любомльського району, що знаходиться на північному заході Волинської області, чарує красою лісів та озер. Шумливі, загадкові, предковічні ліси таять у собі чимало незвіданих сторінок історії, того, що знає лиш сама природа. Місцевість Любомльського краю має славне минуле. Древній Любомль багато століть тому вразив своєю красою князя Володимира Васильковича, який розбудував це місто. Про його князівство, захоплення та розкіш тутешньої природи згадано у Галицько-Волинському літописі. Сюди він завжди прагнув, тут відпочивав душею і знаходив спокій від державних справ. Із літописей та історичних джерел знаємо, що ця територія здавен була оточена прекрасними лісами, багатими на звірину. Про цей розкішний край подивований князь сказав: «Любо мнє», відтоді названо місто – Любомль. Коли територія Любомльщини належала до Польщі лісами Любомльського повіту керували надлісництва, які підпорядковувались Дирекції Державних лісів, що знаходилась у Луцьку. Є відомості, що ліси на той час були переважно державні та займали близько 39 000 гектарів, з них – приватних – 7,843 гектари. Кожне надлісництво складалося із кількох лісництв. Тут же вказано, що Любомльський повіт належав до лісистих і повністю забезпечував місцеві потреби, виділяючи при цьому і певну кількість деревини на експорт. Популярними були тоді і вироби із лісоматеріалів, зокрема, бондарством займалися у с. Нудиже, виробництвом коліс – у с. Крушинець, ткацькі знаряддя і дрібну дерев’яну галантерею (гребні, гребінки, веретена і т. ін..) виготовляли у с. Скрипиці. Згадуються і лісопорушення, так звані шахрайства, що полягали у крадіжці лісу і махінаціях з деревиною, самовільних порубках, випасу худоби, браконьєрстві та іншій шкоді, проте кількість їх щороку зменшувалась.

Любомльський лісгосп був організований в 1939 році після приходу Радянської влади на західні області України. Після закінчення другої світової війни ніяких лісовпорядних матеріалів на ліси Любомльського лісгоспу не збереглось. Перші ж документи (Наказ №1 по лісгоспу) датовано 30 липня 1944 року. Підписаний він директором на прізвище Вишневецький. На жаль, ініціали не вказані. У той час видано 12 перших наказів по прийому на роботу інженерно-технічних працівників, лісничих, лісників, робітників. Любомльський лісгосп підпорядковувався Волинському теруправлінню лісоохорони і лісонасаджень. В 1960 році на базі Любомльського лісгоспу був організований лісгоспзаг, згідно з наказом Головного управління лісового господарства лісозаготівлі при РМ СРСР від 30.11.1959 року «1834. В 1963 році на основі на основі постанови РМ УРСР від 17.08.1963 року №766 і наказу Головного управління лісового господарства і лісозаготівлі при РМ УРСР від 5.09.1963 року №254, із складу Любомльського лісгоспзагу виділені Шацьке, Ростанське і Світязьке лісництва, на базі яких організовано Шацький учбово-дослідний лісгосп. В 1991 році наказом №133 від 31.10.1991 року лісгоспзаг було перейменовано у держлісгосп. Наказом Волинського ОУЛМГ №229 від 23.03.2005 року затверджено новий статут держлісгоспу «Любомльський лісгосп».

Директор минулих років:

1945-1951рр. – Даниїл Федорович Фроленко

1951-1966 рр. – Максим Федорович Петровський

1966-1984 рр. – Василь Іванович Навроцький

1984-2000 рр. – Олександр Хомич Чалайдюк

2000-2001 рр. – Анатолій Петрович Гірикович

2001-2011 рр. – Юрій Анатолійович Фролов

2011 р. (червень) – 2011 р. (жовтень) – Борис Павлович Бабеляс

2011 – 2013 рр. (вересень) - Володимир Іванович Українець

2013 - 2018 рр.(березень) - Сергій Сергійович Боярчук

Нині лісгосп очолює Володимир Сергійович Туревич

У 2012 році в результаті перерозподілу лісів між ДП «Прибузький лісгосп» ДП «Любомльський лісгосп» знаходиться в нових межах.

ДП «Любомльський лісгосп» розташований в західній частині Волинської області на території Любомльського адміністративного району.

Площа лісгоспу: 30837 га

Структура:

Головнянське лісництво – 5102 га

Чорноплеське лісництво – 6269 га

Любомльське лісництво – 5688 га

Замлинське лісництво – 6833 га

Мосирське лісництво – 6945 га

Нижній склад

Автопарк