Від досвітку до смерканку, із ранньої весни до пізньої зими усі дороги ведуть у ліс. А там! Малі пухнасті сіянці виструнчилися у рядочки на невеликому розсаднику – треба підготувати їх до посадки. Незабаром – школярі під’їхали, щоб ліс садити, треба їх проінструктувати, навчити лісівничому ділу. Спека почалася – тривожні дні, день і ніч патрулювання. Підростають культури – треба обкосити, щоб трава не заглушила. І за молодняком доглянути, освітлення вчасно зробити. У лісі людей повно – гриби, ягоди, сезон полювання, треба за порядком слідкувати і за тим, як дотримуються правил поведінки в лісі. А то для відпочинку і безпеки бесідку нову звести чи поновити. Прийшла пора, дозріло насіння – треба зібрати. А ще ж – планова лісозаготівля, організувати на лісосіці навантаження. А ще ж – постійний нагляд, щоб лісо порушень не було. І так день у день. Чи у дощ, чи у сніг.

Направду кажуть, майстер лісу – це «лісова нянька». Тому він повинен бути майстром своєї справи.

Михайло Тарасюк – майстре «нянька» та господар на 667 гектарах Чорноплеського лісництва ДП «Любомльський лісгосп» ось уже 20 років. Про роботу свою каже коротко і зрозуміло: «У лісі я родився, тут живу і працюю.» А ще цікаво характеризує професію лісівника: «Лісник має бути рибалкою, мисливцем і пасічником.» Словом любити і займатися тим, що створила і дарує людині природа. Таким і є Михайло Степанович, має вулики, за якими любить доглядати, залюбки рибалить і на полювання виходить.

Обхід Михайла Тарасюка розташований на межі трьох районів: Любомльського, Старовижівського та Турійського. Це вносить у роботу свої особливості і порядки. Втім нашому лісівнику і з людьми сусідніх районів спільну мову вдається знаходити і на сторожі лісу завжди бути.  Бо завзятості і небайдужості йому вистачає. І серед ночі і коли ранку очікує природа, може проїхатись лісовими дорогами. Скільки-то нечутно на велосипеді заставав зненацька хитрих лісокрадіїв, що й не сподівались його побачити.

Кажуть, якщо досвідчений лісівник потрапить на обхід майстра лісу, за його станом може багато чого сказати і про господаря, який ним опікується. Мандруючи кварталами лісових масивів Михайла Степановича, отримуєш насолоду навіть від самого перебування поміж буйно-зелених насаджень…

Як переконує співрозмовник, головне у роботі майстра лісу – правильна організація роботи. А ще Михайло Тарасюк має позитивну вдачу, веселий характер і філософське ставлення до життя. І такі якості справді поєднуються із природою, розмірковує: «Із людьми треба миритися, гора з горою не зійдеться, а людина з людиною домовиться. Бо часом і сам не знаєш, де спіткнешся, де впадеш і стримуватися треба вчитися. Що є доброго, як злість на комусь зженеш? А посваришся із кимось, то зразу і невдача тебе спіткає. Не можна ображати старого, бо сам доживеш до тих ліс і малого, бо малий виросте і тебе образить. Треба робити добро і сміятися, бо одна хвилина сміху замінює сім хвилин життя. Тому давайте продовжувати собі життя.»

Отака філософія майстра лісу, з якої витоки його успішної роботи.