13:12 Лікуюча природа: її цвіт з’являється у лісі один із перших | |
Медунка, або як її ще називають: щемелина звичайна, воловий язик, дзвоники, легенева трава, смоктунчики. Ця тендітна рослинка зацвітає яскравим цвітом в наших лісах чи не раніше за всіх. Не встиг зійти сніг, як вітер вже гойдає її короткі стеблинки з маленькими квіточками. На одній стеблинці деякі квітки темно-рожеві, інші – волошково-сині. Якщо придивитись уважно, помічаємо, що рожевий колір мають бутони і більш молоді квітки, а синій – більш старі, відцвітаючі. Кожна квітка протягом свого життя змінює забарвлення, ніби «перефарбовується». Те ж можна бачити і у деяких інших рослин, наприклад у незабудки (у неї бутони блідо-рожеві, а квітки світло-блакитні). Така зміна кольору в процесі цвітіння пояснюється особливими властивостями барвника, який міститься в пелюстках. Називається він антоціан. Це – дивовижна «різнобарвна фарба», справжній «рослинний хамелеон». Антоціан може бути і рожевим, і синім, і фіолетовим. Все залежить від кислотності того розчину, в якому він міститься: розчин кислий – забарвлення рожеве, лужний – синє. Зовсім як хімічний індикатор лакмус. Отже, чому ж змінюється забарвлення пелюсток медунки? З тієї причини, що клітинна рідина в пелюстках на початку цвітіння має кислу реакцію, а пізніше – лужну. Можна припустити, що контрастно забарвлені квітки не залишаються непоміченими комахами, які відвідують цю рослину в пошуках нектару та пилку. Колір віночка, ймовірно, допомагає їм швидше знаходити «потрібні», більш молоді, квітки.
Назва «медунка» – не випадкова. Це дійсно медоносна рослина. Нектару в її квітках міститься багато. Причому це один з найбільш ранніх медоносів, а тому і найцінніших. Квітки медунки найчастіше відвідують повільні волохаті джмелі. У сонячний весняний день вони старанно риються в квітках та з низьким басовитим гудінням перелітають з однієї рослини на іншу.
Медунка – дуже яскрава ранньовесняна квітка, яку охоче зривають всі, хто опиняється в лісі о цій порі року. Рожево-сині її букетики дуже гарні. А найприємніше – що це перші весняні квіти. Шкода тільки, що деякі любителі квітів занадто вже захоплюються, збираючи медунку. Замість скромного букетика в їх руках опиняється цілий оберемок квітів. Ці люди марно гублять багато рослин. Адже щоб милуватись красою квітів, цілком достатньо декількох стеблинок (згадайте про «ікебану» – мистецтво складання квіткових композицій у японців: весь букет складається з двох-трьох квіток, але наскільки він витончений, кожна квітка видна у всій її красі).
Медунка - родина шорстколистих. Вона дуже корисна, використовують її з лікувальною метою. Що й коли збирають? Листки, а то й цілу рослину, зриваючи її при корені,— в червні — липні; корені викопують восени. Коли застосовують? Як відхаркувальний засіб при астмі, бронхітах, запаленні слизової оболонки дихальних шляхів, кровохарканні і при інших захворюваннях, які супроводжуються сухим кашлем і хрипотою, також при проносах і різі в кишках (містить каротин, вітамін С, рутин, сапоніни, дубильні речовини, поліфеноли, а з мікроелементів: залізо, мідь, марганець, який стимулює ріст, кровотворення, активізує вітамін Ві та регулює діяльність деяких залоз внутрішньої секреції, також містить мікроелементи — ванадій, титан, срібло, нікель, стронцій і кремнеземову кислоту. Виявляє, отже, пом’якшувальний (дія слизу), протизапальний (дія дубильних речовин) і сечогінний вплив (дія сапонінів і кремнеземової кислоти). Способи застосування: Простий відвар трави: 10,0—200,0; по столовій ложці три рази на день. Насолоджуйтесь природою і нехай ліс подарує вам здоров'я. | |
|
Всього коментарів: 0 | |