Пам'ять не має впливу часу. Вона завжди живе у душах та передається із покоління в покоління. Чимало полеглих бійців під час Великої вітчизняної війни лишились невідомими, часто їх останнє місце спочинку стало у лісах, серед шумливих сосен та берізок. Зі святим обов’язком простого християнина та громадянина своєї держави лісівники у своїх обходах доглядають за могилами невідомих солдат. А у зв’язку із тим, що у нашому краї були і партизанські загони, і загалом лісові терени не раз допомагали та рятували громадян в неспокійний воєнний час, таких поховань немало. Одними із таких місць вічності та шани є братні могили невідомих солдат серед лісу у Мосирському лісництві, в урочищі Землиця.
Територія Мосирського лісництва дуже багата на історію. Зокрема, цікава оповідь про це урочище. За спогадами тутешніх місцевих, Землиця – колишнє польське село. Така співзвучна його назва – від лагідного звертанн
...
Читати далі »